А у вікнах зима,
Наречена у білому.
Ти не знала сама,
Що народжена з крилами.
Говорила нізащо,
Говорила навіщо,
Покохала назавше,
Мабуть, сни були віщі.
Дівчина із крилами
У кохання вірила.
Та не стала милою --
Не знайшлося пари.
Дівчина із крилами
Цю любов знесилила,
Бо ходити з крилами --
Це небесна кара.
Зазвичай усі в житті
В небо задивляються.
Бо лише на відстані
Люба висота.
Не з крилатими, на жаль,
Хлопці зустрічаються,
Бо в крилатої іще
Золоті вуста.
А коли полюбила,
Як собі довіряла.
А розправила крила --
На душі зимно стало.
Дівчина із крилами
У кохання вірила.
Та не стала милою --
Не знайшлося пари.
Дівчина із крилами
Цю любов знесилила,
Бо ходити з крилами --
Це небесна кара.
А у вікнах зима,
Як вдова, тільки в білому.
Ти не знала сама,
Що народжена з крилами.
А коли полюбила,
Як собі довіряла,
А розправила крила --
На душі зимно стало.