Співають всі про молдаванку і переси,
Нема такого, хто пісень таких б не знав,
Бо дуже легко скласти пісню про Одесу,
Хоча ніколи ти в Одесі не бував.
Ах, Одеса-мама, перлина біля моря, -
Так тебе з любов'ю народ весь називав.
Ти пісень співала і не знала горя,
Бо його ніхто тоді не знав.
Приспів:
Так посміхнись до мене, одеситочко смаглява,
Хоч баксів я не маю і зовсім я не негр,
Не думай, я не хочу на халяву,
Я добре знаю, що халява скінчилася тепер.
Ми тачку візьмемо й поїдемо до моря,
Роздусим пляшку на холодному піску,
І потанцюємо під тихий шум прибою,
І поговоримо за жизнь таку-сяку.
А у розмовах вони люблять фігуральність,
Жартують навіть про імунно дефіцит,
І у анкетах, де графа "національність",
Гордо пишуть слово "одессит".
Я вам, чесне слово, не скажу за всю Одесу,
Бо тепер Одеса вже зовсім не така,
Але точно знає молдаванка і переси,
Досі поважають Костю-моряка.
Приспів.
Хай синій вечір нас зустріне ліхтарями,
Старенький Дюк нехай подивиться на нас,
Арівідерчі і прощай, Одеса-мама,
Я буду згадувати цей чарівний час.
Арівідерчі і прощай, Одеса-мама,
Я буду згадувати цей чарівний час. Everyone sings about the Moldavian woman and Peres,
There is no one who would not know such songs,
Because it is very easy to compose a song about Odessa,
Although you have never been to Odessa.
Ah, Odessa-mother, a pearl by the sea, -
That's what the whole people called you with love.
You sang songs and did not know grief,
Because no one knew him then.
Refrain:
So smile at me, dark-skinned Odessa,
Although I don't have any bucks and I'm not black at all,
Don't think I don't want a freebie,
I know very well that the freebie is over now.
We will take a wheelbarrow and go to the sea,
Crush a bottle on cold sand,
And we dance to the quiet noise of the surf,
And let's talk about such and such a life.
And in conversations they like figurativeness,
They even joke about immune deficiency,
And in the questionnaires, where the column "nationality",
Proudly write the word "Odessa".
I will not tell you, honestly, for all Odessa,
Because now Odessa is not like that at all,
But the Moldovan woman and Peres know for sure
Kostya the sailor is still respected.
Refrain.
Let the blue evening greet us with lanterns,
Let Old Duke look at us,
Arividerchi and goodbye, Odessa-mother,
I will remember this magical time.
Arividerchi and goodbye, Odessa-mother,
I will remember this magical time. Смотрите также: | |
