душа туриста проситься на двір
аби піднятись до високих гір
аби сходити з друзями у ліс
з тими що в дитинстві разом зріс
так хочеться посидіти в траві
щоб відчуття і враження нові
відчути носом аромат димку
й зварити щось поїсти в казанку
душа туриста це людська душа
що проситься у пісню й до вірша
аби торкнутись трохи до краси
чистої як крапельки роси
так хочеться проснутися в траві
щоб крапельки роси по голові
щоб небо синє тонуло в очах
щоб вітер виганяв з душі весь страх
душа туриста пам'ятає все
й покірно свій рюкзак весь час несе
аби ми пам'ятали про любов
яка нас заставляє жити знов
так хочеться ще сто доріг пройти
і по життю кохання зберегти
щоб разом цінувати кожну мить
яку нам доведеться ще прожить