В старих Лубнах похмура осінь
І дощ холодний накрапає за вікном
Пожовклі сквери ще сонця просять
Та тільки осінь їх не балує теплом.
Приспів
Я тут живу і тут мій дім
Над Нижнім Валом пеленою сивий дим
І крізь століття дзвони б'ють із давнини
Тече Сула, стоять Лубни.
Посольський край, земля чарівна
Ніким не випите цілюще джерело
Похилі верби, рясна калина
І тут ще грає і привітність, і тепло.
І тільки ніч здіймає крила,
Як перші зорі запалають ліхтарі
Буденна втома, вдихнути б сили
Малечі гомін стихне в кожному дворі.
Який вже день пливе Сулою
Тисячолітнє місто в золоті дібров.
Твої сивини завжди красою,
Бо це історія і гордість, і любов.