Я хочу заснути, щоб ти завжди була поряд,
Щоранку бачити твій чарівний теплий погляд,
Хочу повернути те, що було між нами;
Повернути те, що не передати словами…
Я тебе палко кохав й завжди буду кохати,
На жаль, не можу зараз тебе ніжно обійняти,
Поцілувати твої губи й сказати: «Кохаю!!!
Ці незабутні миті з тобою й досі пам’ятаю…»
Де б не була ти, в думках я завжди з тобою,
А ти, можливо, вже не сумуєш за мною.
Все колись закінчується, нитка обривається,
Але історія кохання ніколи не забувається.
Ти пішла так же раптово, як і з'явилась,
Можливо й була, а можливо й приснилась…
Пам’ятаю нашу першу зустріч, першу розмову,
Як раптово забував усе, втрачаючи дар мови.
Думав, що зустрів ангела, що потрапив у рай,
Боячись втратити тебе, просив: «Не відлітай!..»
Пам’ятаю, як веселились ми, немов ті діти,
І як, червоніючи, дарував тобі перші квіти…
Я не поет, але, стараючись, для тебе ним став,
І присвячені тобі вірші щоночі завжди писав.
А тепер загадкові мої почуття читайте по губам,
Боляче поранили моя серце, Ви, тендітна мадам!!!
Це нестерпна мука, коли серце навпіл розбите,
А життя, мов страждання, нецікаве, сіре й сумовите!
Надворі пізній вечір, беру в руки перо й листки,
І свої незгасимі почуття я виливаю у ці рядки.
Пишу про те, як мені без тебе боляче й важко жити,
Як ти мені потрібна…Ну як тебе можна розлюбити???
Зів’яли вже, тобі подаровані мною, білі троянди,
І настав кінець наших стосунків біля твоєї веранди.
Сотні аркушів, тисячі рядків не описали б ті почуття,
Які відчував я до тебе, моє сонце, сенс мого життя… I want to fall asleep, that you have always been close,
Every morning, see your charming warm look,
I want back what was between us;
Turn that beyond words ...
I have passionately loved and will always love,
Unfortunately, you can now gently hug,
Kiss your lips and say, "I love !!!
These unforgettable moments with you still remember ... "
Wherever you were, mentally I am always with you,
And you may not miss me.
Everything ever ends, thread ends,
But the love story never forgotten.
You went so well suddenly as it appeared,
And it was possible and perhaps dreamed ...
I remember our first meeting, the first call,
As suddenly forgot everything, losing speechless.
I thought that met the angel that was in paradise,
Fearing to lose you, asked: "Do not Flee! .."
I remember how glad we are like children,
And, blushing, gave you the first flowers ...
I'm not a poet, but an attempt, for you it was,
And every night devoted to you always wrote poetry.
And now my mysterious feeling to read lips,
It hurts my heart hurt you, Madame soft !!!
It is unbearable torment when the heart is broken in half,
A life like suffering, uninteresting, gray and sad!
Outside late evening, take pen in hand and leaves,
And their undying feeling I pour out in those lines.
I write about how I hurt you without difficult to live,
What do you need me ... Well, how can you stop loving ???
There are faded, you presented me white roses,
And our relationship came to an end near your porch.
Hundreds of pages, thousands of lines would not describe the feelings
What I feel for you, my sun, the meaning of my life ... Смотрите также: | |
