До вікна мойого
Теплий промінь ластиться,
Синьооке небо в шибку загляда, –
Прилетіла ластівка
Голубою ласкою
До моєї хати, до свого гнізда.
Ластівка щебече
Під моєю стріхою,
Від зорі до ночі човником снує.
Весняною втіхою
І любов’ю тихою
Облітає серце молоде моє.
Дівчинонько горда,
Глянь, як промінь ластиться,
Вже останню кригу понесла вода, –
Прилетіла ластівка
Голубою ласкою
До моєї хати, до свого гнізда.
Не лишай так скоро
Мого двору, ластівко,
Ти, холодний вітре, не тривож села, –
Дай упитись ласкою,
Дай нажитись казкою,
Та не дай зазнати літа без тепла.