І
Над землею сходила ясна Зірка зі Сходу,
А в колисці лежало ясне Немовля
Дивовижної сили і небесної вроди,
І на Божого Сина чекала земля.
Ясна Зірка зі Сходу над землею сходила,
Милувалася з неба ясним Немовлям
Дивовижної вроди і небесної сили,
А над Ним білий птах, білий голуб кружляв.
Приспів:
В небесах у далеку голубінь злітає
Білий птах, він мене з собою кличе.
Білий птах, не зникай у темряві, благаю.
Білий птах…
ІІ
Божий Син на Голгофі вже стояв перед людом,
Перед тими, за кого вмирав на хресті:
«Ти почуй Мене, Отче! Та на все Твоя воля
За страждання Мої нерозумних прости…»
Дні минають, на третій і явилася зоря
Магдалині Марії – печера пуста.
У блакитному небі чути Анголів хори,
І у ту далечинь білий птах відлітав.
Приспів
ІІІ
Ми гріхи свої тяжкі Його кров’ю омили –
Тінь Голгофи сьогодні до нас промовля,
Як Ісусове серце довгим списом пронзили,
І в цю мить зворушилася чорна земля!
Так нехай же ця жертва зворушить наші душі,
Відгукнеться відлунням у наших серцях
Бідні стануть багаті, а слабкі стануть дужі,
В кожнім домі оселиться той білий птах.
Приспів.
