Ці міста і будинки, ці великі держави, Безкінечно осінні холодні вокзали, Ти стоїш посередині сірої зали І не знаєш, куди повертатись назад...
Може знайдуться сили пробити те коло. І замерзлими пальцями - тихо і кволо Ти зіграєш своє незавершене соло, Повертаючи вічність у той листопад.
Бо ніхто з-поміж нас ще не визначив грані, Коли вітер у спину й слова твої рвані, Як ерзаци акордів в старому роялі, Що крізь пам'ять пройдуть голосніші стократ.
Эти города и дома , эти великие державы , Бесконечно осенние холодные вокзалы , Ты стоишь посреди серой залы И не знаешь , куда возвращаться ...
Может найдутся силы пробить тот круг . И замерзшими пальцами - тихо и вяло Ты сыграешь свое незавершенное соло , Поворачивая вечность в тот ноябрь.
Потому что никто среди нас еще не определил грани, Когда ветер в спину и слова твои рваные , Как эрзацы аккордов в старом рояле , Что через память пройдут громче сторицей.