Моя електричка везе мене з дому до дому.
Дивлюсь за вікно, на осінні пейзажі сумні.
Це воля, цей простір – вони не потрібні нікому.
А, може, це просто від втоми здається мені.
Сусіда мій пляшку дістав, він розказує з смаком,
Як він воював з москалем за свободу Чечні.
Він майже все бреше, але наливай, гайдамако, –
Ти, хоч і далекий, а все ж таки родич мені.
Поміж містом і селом – рудий вечір за вікном.
І тому отут, в вагоні, лиця людей червоні.
Від тюрми і до тюрми
Мчать по рейках дві юрби.
І нікому не вдається
Вийти там, де заманеться.
Красуне моя, наша зустріч – як постріл в дорозі.
Якби не вагон, не оці паралельні шляхи,
Ми вийшли б з тобою і впали в отім верболозі,
А зверху Господь відпускав би всі наші гріхи.
Поміж містом і селом – рудий вечір за вікном.
І тому отут, в вагоні, лиця у людей червоні.
Від тюрми і до тюрми
Мчать по рейках дві юрби.
І нікому не вдається
Вийти там, де заманеться.
Нас губить не кривда, не зрада, а болісна звичка
Робити покірно все те, що обридло вже вкрай.
Від дому до дому бездомних везе електричка, –
Від пекла до пекла летить, проминаючи рай.
Поміж містом і селом – рудий вечір за вікном.
І тому отут, в вагон, лиця у людей червоні.
Від тюрми і до тюрми
Мчать по рейках дві юрби.
І нікому не вдається
Вийти там, де заманеться.
My train carries me from house to house.
I look out the window, the autumn scenery sad.
This is done, this space - they do not need anyone.
Or maybe it just seems tired of me.
Neighbor took my bottle, he tells of taste,
As he fought for freedom from Moskal Chechnya.
He's lying about everything but pour, Haydamaky -
You, though distant, but still a relative to me.
Between city and countryside - red evening outside.
And so here, in the car, people face red.
From prison to prison
Race two on the rails crowd.
And no one can
Exit wherever pleases.
Pretty Woman mine, our meeting - a shot in the road.
If not for the car, not these parallel paths
We came to you and fell otim willow,
A top Lord would let all our sins.
Between city and countryside - red evening outside.
And so here, in the car, people face red.
From prison to prison
Race two on the rails crowd.
And no one can
Exit wherever pleases.
We were not wrong loses, not betrayal, and painful habit
Humbly do all that already extremely weary.
From house to house homeless lucky train -
From hell to hell flying promynayuchy paradise.
Between city and countryside - red evening outside.
And so here, in the car, people face red.
From prison to prison
Race two on the rails crowd.
And no one can
Exit wherever pleases.
