Я дивлюсь, на палаюче небо.
Десь вночі, вибухають гармати.
І нічого, на світі не треба.
Лиш тебе, дочекатися брате.
Брате мій, я не хочу війни.
Я не хочу, чекати до болю.
А лиш хочу, на серці весни.
І чарівної світлої долі.
Щоб не капали, сльози дівочі.
Маю тільки, надію єдину.
Я нічого, на світі не хочу.
Лиш тебе, дочекатися сину.
Сину мій, я не хочу війни.
Я не хочу, чекати до болю.
А лиш хочу, на серці весни.
І чарівної, світлої долі.
Я тебе, за поріг проводжаю.
І до крові, покусую губи.
І єдине, чого я бажаю.
Лиш с тобою, зустрітися, люба.
Я не хочу, не хочу війни.
Я не хочу, чекати до болю.
А лиш хочу, на серці весни.
І чарівної, світлої долі.
Ми не хочем, не хочем війни.
І хоч доля, стежками крутими.
Ви кохані, брати і сини.
Повертайтесь, до дому живими.
Ми не хочем, не хочем війни.
І хоч доля, стежками крутими.
Ви кохані, брати і сини.
Повертайтесь, до дому живими. Я смотрю на горящее небо.
Где ночью, взрываются пушки.
И ничего, на свете не надо.
Только тебя, дождаться брат.
Брат мой, я не хочу войны.
Я не хочу, ждать до боли.
А лишь хочу, на сердце весны.
И волшебной светлой судьбы.
Чтобы не капали слезы девичьи.
Есть только, надежду единственную.
Я ничего на свете не хочу.
Только тебя, дождаться сыну.
Сын мой, я не хочу войны.
Я не хочу, ждать до боли.
А лишь хочу, на сердце весны.
И волшебной, светлой судьбы.
Я тебя за порог провожаю.
И в кровь, покусывает губы.
И единственное, чего я хочу.
Только с тобой, встретиться, дорогая.
Я не хочу, не хочу войны.
Я не хочу, ждать до боли.
А лишь хочу, на сердце весны.
И волшебной, светлой судьбы.
Мы не хотим, не хотим войны.
И хотя судьба, тропами крутыми.
Вы любимы, братья и сыновья.
Возвращайтесь в дом живыми.
Мы не хотим, не хотим войны.
И хотя судьба, тропами крутыми.
Вы любимы, братья и сыновья.
Возвращайтесь в дом живыми. | |
