"Під тиском депресії"
Скільки можна тримати у собі цей біль?
Ніби хмільний туман оселився в твоїй голові,
Пожирає думки твої, перетворює в цвіль.
Залишає смітник... та хіба це потрібно тобі?
Ні. Це не потрібно тобі !
Кожну ніч прокидаєшся в холодній пітьмі,
Ти не можеш мовчати, серед темної кімнати,
там, лиш, можна здихати.
Покидаєш свій дім, із проламаним дахом, переповнений страхом.
Тільки дим сигарет наповняє і ніщо не лякає.
I ніхто не потрібен тобі!
ти створив ВЛАСНЕ пекло собі.
діра у твоїй голові,
подарунок кровавій землі.
ти під тиском депресії,
в пошуках нової агресії!