Плакали снігами, забували небо.
Плакали дощами, не сказали: "Треба!"
Ти уникаєш слів –
Мій погляд крали сльози...
Ти все не зрозумів,
Я більше так не можу.
Плакали серцями від землі до неба.
Плакали словами – серця вже не треба.
Ти станеш моїм сном, забутим в стінах ночі.
Я – твоїм чорним дном...
Безодня! Я не хочу!
Плакати, благати – розчинятись в тобі...
Крикнути, сховатись – зачиняюсь в собі...
Ти відпустив долоню – я заховала очі.
Біль віддається болю!
Я більше так не хочу!
Приспів:
Хай це буде сон! Плакати!
Плакали снегами , забывали небо.
Плакали дождями , не сказали : "Надо ! "
Ты избегаешь слов -
Мой взгляд воровали слезы ...
Ты все не понял,
Я больше так не могу.
Плакали сердцами от земли к небу.
Плакали словами - сердца уже не надо.
Ты станешь моим сном , забытым в стенах ночи.
Я - твоим черным дном ...
Бездна ! Я не хочу!
Плакаты , умолять - растворяться в тебе ...
Крикнуть , спрятаться - закрываюсь в себе ...
Ты отпустил ладонь - я спрятала глаза.
Боль отдается боли!
Я больше так не хочу!
припев:
Пусть это будет сон ! Плакать!
