У незвіданий світ у далеку дорогу,
проводжала мене вранці мати моя;
рідний коледж зустрів мій лелечий і тихий політ,
перший дзвоник лунав наче спів солов"я.
рідний коледж зустрів мій лелечий і тихий політ,
перший дзвоник лунав наче спів у гаю солов"я.
Тут навчили мене бути добрим і щирим,
тут любов до життя я у серці зберіг;
і тоді світ мені, був привітним, цікавим і милим,
а наш коледж мені став немов оберіг.
і тоді світ мені, був привітним, цікавим і милим,
а наш коледж мені став немов у житті оберіг.
Де б я в світі не був та сюди повернуся,
ту науку життя пам*ятаю завжди;
не забуду ніколи я прекрасну і радісну днину,
як щасливі роки ми тоді провели.
не забуду ніколи я прекрасну і радісну днину,
як щасливо жили у технічному коледжі ми.
Б.Войтович