А у тебе війна, а у тебе земля під ногами згорає,
а у мене тут осінь, знаєш, жоден лист не тремтить,
а у тебе щомить під сонати гармат помирає
товариш, він уже не тьмяніє від болю, він уже не кричить.
А у тебе війна, а у тебе від холоду мерзнуть руки.
А у мене осіння депресія і світлий ромашковий чай,
Ти не спиш уночі, реагуєш нервово на кожні звуки,
ти чекаєш кінця.
Трішечки ще почекай...
Я тут гляну у небо - відлітають у вирій птахи,
Ти поглянеш угору - відлітають чиїсь сини,
Ти не знаєш ні болю, ні жалю, ані страху,
ти згартований диким криком війни.
А у тебе війна, на обрії знов розірвалось небо,
і розходиться впоперек весь почорнілий світ.
А у мене тут сонце, ще чути пташиний щебет,
а ти пишеш історію, кров'ю пишеш її на граніт.
А у тебе війна, а у тебе гримлять ракети,
А у мене сьогодні загострилось шосте чуття:
я сьогодні не спала, мені снились ворожі тенети,
ти ж, берігши мій сон, сьогодні віддав життя. А у тебя война, а у тебя земля под ногами сгорает,
а у меня тут осень, знаешь, ни один лист не дрожит,
а у тебя ежесекундно под сонаты пушек умирает
товарищ, он уже не тускнеет от боли, он уже не кричит.
А у тебя война, а у тебя от холода мерзнут руки.
А у меня осенняя депрессия и светлый ромашковый чай,
Ты не спишь ночью, реагируешь нервно на каждые звуки,
ты ждешь конца.
Немного еще подожди ...
Я здесь гляну в небо - улетают в теплые края птицы,
Ты посмотришь вверх - улетают чьи сыновья,
Ты не знаешь ни боли, ни жалости, ни страха,
ты згартований диким криком войны.
А у тебя война, на горизонте вновь разорвалось небо,
и расходится поперек весь почерневший мир.
А у меня тут солнце, еще слышать птичий щебет,
а ты пишешь историю, кровью пишешь ее на гранит.
А у тебя война, а у тебя гремят ракеты,
А у меня сегодня обострилось шестое чувство:
я сегодня не спала, мне снились враждебные сети,
ты, беригшы мой сон, сегодня отдал жизнь. Смотрите также: | |
