Ніч зі смаком кави
місяць смаку крові
він сидів у шафі
ти казала - хворий
ти хотіла крила
він казав - безглуздо
хоч мотузку й мило
дайте мені, музо.
...він кохав бездумно
...цілував долоні
...цілував зап"ястя
...щщо стікали кров"ю
...він питав - навіщо
...він казав кохаю
...ти йому - оближте
...я не вірю, пане
...вів ії до ванни
...в душу мив із милом
...щоб "не вірю, пане"
...з п"яних губ злетіло
рвав свої краватки
познімав всі люстри
купував більш вати
спирту та пігулок
він кохав безглуздо,
роздумів не варто
в цьому світі вузько
для них двох одразу
...ти на підвіконня
...відриваєшь штіру
...відпустивши душу
...в поверхневий вирій
...він хапає штуру
...дістає мотузку
... я люблю!! - не вірю...
...знов горілка в мозку
...знов тебе до ванни
...знову душ і піна
...знову лезом рани
... те, що ти хотіла...
в домі більш немає
ні ножей ні бритви
це тебе лякає
це його спасіння
в домі більш немає
вже спиртних напоїв
...але ти знов п"яна,
...знов на підвіконні
...мотузку знов на шию,
...фен у ванні в руки
...він тебе в машину
... і везе до моря
...вийме мертве тіло
...кине в тепле море
...що, втонуть хотіла?
...ні, він чує подих
...чує сміх шалений
...чує хвилів розсип
... що, життя даремне?
ні, це просто сльози.
вийдеш неохайна
сядеш, тиха, щира,
ти йому - кохаю,
він тобі - не вірю...
