стогін ста днів
минуло, без слів
без розмов, немов
немов німі, немов не ми
при прикрощі
приїхали
але мовою рухів
я кричу, слухай
я відріжу вухо
я відріжу вухо
я закрию клапан
хай це навіть капкан
але буде крапка
далі буде....
в русі за течією
за ворожею,
ворожою коханою,
невблаганною Ганною,
землею обітованою
я стою не встою
зараз ти зараза
і лише відраза
я тебе одразу
я тебе одразу
я тебе образив
і тому не разом
і тому вже завтра
і тому вже...
божеееее
ми так
схожі
чи ми
зможемо?
чи ні
писала пісні, саме такі...
А мені жодної
по собі не лишила фото А4
запах мила моя мила
Кожне слово твоє
нас було двоє
ми були вдома
ми були вдома
а тепер втома
а тепер кома
а тепер нема
а тепер...
божеееее
ми так
схожі
чи ми
зможемо?
чи ні