Я люблю свій майбутній день
У вінку із надій і мрій.
Я люблю голоси пісень,
Що співають землі моїй...
Понад тисячу довгих літ,
Крізь руїни і забуття,
Ти чекала на сівй політ...
О, Полтаво – моє життя!
Два горді крила
Розгорни, наче птах...
Два горді крила –
Моя віра й любов!
Де б я не блукала
По різних світах,
Полтаво, до тебе
Вертаюся знов...
Я люблю, як цвітуть сади,
І каштановий зорепад.
Навіть з теплих країв сюди
Всі птахи навесні летять...
Понад тисячу весен ти
Нам даруєш своє тепло,
Всі ми діти повік твої...
О, Полтаво – моя любов!
Я люблю зустрічати ніч
На верхівці Іван-гори...
Бути з зорями віч на віч,
Чути спів молодих вітрів.
Дзвін на вежі позначить час:
Одинадцята сотня літ.
Юне місто вітає вас...
О, Полтаво – мій дім і світ!