Недалеко от Богуслава, коло Росі, в довгому покрученому яру розкинулось село Семигори. Яр в'ється гадюкою між крутими горами, між зеленими терасами; од яру на всі боки розбіглись, неначе гілки дерева, глибокі рукави й поховались десь далеко в густих лісах. На дні довгого яру блищать рядками ставочки в очеретах, в осоці, зеленіють левади. Греблі обсаджені столітніми вербами. В глибокому яру ніби в'ється оксамитовий зелений пояс, на котрому блищать ніби вправлені в зелену оправу прикраси з срібла. Два рядки білих хат попід горами біліють, неначе два рядки перлів на зеленому поясі. Коло хат зеленіють густі старі садки.
На високих гривах гір кругом яру зеленіє старий ліс, як зелене море, вкрите хвилями. Глянеш з високої гори на той ліс, і здається, ніби на гори впала оксамитова зелена тканка, гарно побгалась складками, позападала в вузькі долини тисячами оборок та жмутів. В гарячий ясний літній день ліс на горах сяє, а в долинах чорніє. Над долинами стоїть сизий легкий туман. Ті долини здалека ніби дишуть тобі в лице холодком, лісовою вогкістю, манять до себе в тінь густого старого лісу.
Недалеко от Богуслава, круг Роси, в длинном искореженном оврага раскинулось село Семигоры. Яр вьется змеей между крутыми горами, между зелеными террасами; от оврага на все стороны разбежались, словно ветви дерева, глубокие рукава и скрылись где-то далеко в густых лесах. На дне долгого оврага блестят строками пруды в камышах, в осоке, зеленеют луга. Плотины обсажены столетними ивами. В глубоком овраге будто вьется бархатный зеленый пояс, на котором блестят будто вделаны в зеленую оправу украшения из серебра. Две строки белых домов под горами белеют, будто два строки жемчуга на зеленом поясе. Круг домов зеленеют густые старые сады.
На высоких гривах гор вокруг оврага зеленеет старый лес, как зеленое море, покрытое волнами. Посмотришь с высокой горы на тот лес, и кажется, будто на горы упала бархатная зеленая Тканко, хорошо побгалась складками, ввалились в узкие долины тысячами оборок и пучков. В горячий ясный летний день лес на горах сияет, а в долинах чернеет. Над долинами стоит сизый легкий туман. Те долины издалека будто дышат тебе в лицо холодком, лесной сыростью, манят к себе в тень густого старого леса.
