Музика Юрія Пересунька
Слова Василя Симоненка
Ти скажи хіба не фантастично,
що у цьому хаосі доріг,
під суворим небом, небом вічним,
я тебе зустрів і не зберіг?
Під суворим небом, небом вічним,
я тебе зустрів і не зберіг?
Ти і я – це вічне як і небо.
Доки мерехтітимуть світи,
буду я приходити до тебе
і до інших йтимуть горді ти
буду я приходити до тебе
і до інших йтимуть горді ти
Як це все буденно, як це звично
Скільки раз це бачила Земля
Але ми з тобою, ми не вічні,
Ми з тобою: просто ти і я.
І тому для мене так трагічно,
те що ти чиясь, а не моя.
Те що ти чиясь, а не моя.
Те що ти чиясь, а не моя.