З тобою згорали, дні не рахували... Лиш місяць засвідчив безодні той відчай.
І очі благають, та завжди не вчасно. Ти серце сховала і знами все ясно.
Я хотів, і ти чекала так давно. Ми все згадали, й заново все ніби почали. Але якось все невдало... Стало того нам замало... Того, зберегти що не змогли.
Як же холодно без тебе. Я гуляю просто неба, зорі рахувати розучивсь Знаю, лиш одна не згасне Щирий промінь сяє ясно За її любов не раз моливсь.
Burned with you, days did not count ... Only a month testified the abyss of that despair.
And the eyes beg, and not always on time. You hid your heart and know everything clearly.
I wanted to, and you waited so long ago. We all remembered and all over again seemed to have begun. But somehow everything failed ... That's not enough for us ... What they could not save.
How cold without you. I walk in the open air, dawn count forgot I know only one will not go out The sincere ray shines brightly I prayed for her love more than once.