I
Потемніло в очах все,
світ закрився.
Відірвала від себе те,
що так мені потрібно.
Скільки горя,
скільки болю
завдала серцю твому,
стільки ж собі.
Вбий мене порви нашматки,
нашматки порви.
II
Та ти не промовиш,
не скажеш ні слова,
підеш назавжди.
Опинилось, що я ще не готова,
не йди, не йди...
пр. (2)
Та пізно...щось казати.
Та пізно...щось міняти.
Так вийшло...тільки пам'ять буде завжди кохати.
III
Можливо колись побачу очі,
усміхнені очі твої,
від щастя я заплачу,
бо ти багато значиш мені,
від щастя я заплачу,
бо ти багато значиш мені, мені, мені...
пр.(2)