Заснули мальви біля хати,
Їх місяць вийшов колихати,
І тільки мати не засне, мати не засне,
Жде вона мене
І тільки мати не засне, мати не засне,
Жде вона мене
О мамо рідна, ти мене не жди,
Мені в наш дім ніколи не прийти.
З мойого серця мальва проросла і кров’ю зацвіла.
Не плач же, мамо, ти ж бо не одна,
Багато мальв насіяла війна.
Вони шепочуть для тебе восени:
Засни, засни, засни.
У матері є любі діти,
А у моєї – тільки квіти,
Самотні квіти під вікном,
Квіти під вікном
Заснули же давно
Як зійде сонце – вийди за поріг,
І люди вклоняться тобі до ніг.
Пройдися полем - мальви буйних лук
Торкнуться твоїх рук.
Життя, як пісня, що не відзвенить,
Я в мальві знов для тебе буду жить,
Якщо ж я ласку не встигла принести
Прости, прости, прости, прости
Заснули мальвы возле дома,
Их месяц вышел принесет,
И только мать не уснет, мать не уснет,
Ждет она меня
И только мать не уснет, мать не уснет,
Ждет она меня
В мама родная, ты меня не жди,
Мне в наш дом никогда не прийти.
С моего сердца мальва проросла и кровью зацвела.
Не плачь же, мама, потому что ты не одна,
Многие мальв насеяла война.
Они шепчут тебе осенью:
Усни, усни, усни.
У матери есть дорогие дети,
А в моей - только цветы,
Одинокие цветы под окном,
Цветы под окном
Заснули же давно
Как взойдет солнце - выйди за порог,
И люди поклонятся тебе к ногам.
Пройдись полем - мальвы буйных лук
Коснутся твоих рук.
Жизнь, как песня, не видзвенить,
Я в мальве снова для тебя буду жить,
Если же благоволение не успела принести
Прости, прости, прости, прости Смотрите также: | |
