сніг вже не на волоссі, ні,
він по коліна, по плечі,
боком птаство летить незряче,
вимовляю слова недоречні,
замовляю собі канапки й заливаю тобі каву,
так, раніше нам було добре,
і тепер, але вже нецікаво.
вибач, я недостатньо жіночна,
і немає в мені стержня,
що незламним би був мов криця.
твої руки такі обережні.
вибач, також за те, що не знаю
як тебе лікувати, прошу,
вибачай, що занадто довірлива,
надто хороша.
сніг по плечі, за плечі ніжність
обсікає мороз, я падаю.
і лежу на підлозі поруч,
і майже не згадую.
Snow is not the hair , no,
he was on his knees, on shoulders,
side fowl flying blind,
utter words out of place ,
ordering sandwiches and a pour you coffee,
so we were still good,
and now , but interesting.
I'm sorry , I'm not feminine,
and not my rod
that the indestructible would like bloom .
your hands are careful.
I'm sorry , too , because I do not know
how to treat you , please,
sorry , too trusting ,
too good.
snow on shoulders, shoulders tenderness
obsikaye cold, I fall .
and lying on the floor nearby,
and almost no mention . | |
