Коли ти нарешті збагнеш, що життя вже нема
Занадто потворним став світ, думки самогубства в душі
Ось лезо в руці, це не вихід, рятуйся сама
Твій демон шепоче - помри; а янгол благає - живи
Слухай себе, ти маєш жити, щоб на зло усім здійснити...
Мрію життя, що в тобі з дитиства є
Не вмирає бо живе, в тобі весь час
Мрію життя, що придумала сама
Та місця в ній нема, нажаль для мене
Коли ти нарешті збагнеш, ти давно не сама
Я поруч з тобою мов тінь, а ти немов янгол летиш
Так було завжди, ви не бачете тих хто кохав
Міркуєте лиш про себе, а чиє серце ладне на смерть
Заради тебе, руйную надії, щоб на зло усім здійснити...
Мрію життя, що в тобі з дитиства є
Не вмирає бо живе, в тобі весь час
Мрію життя, що придумала сама
Та місця в ній нема, нажаль для мене