Дощ малює тривожні картини, Дощ танцює повільно, на хмурім вікні, Одинокі й важкі ті краплини, Розбивають утому в мені...
Це хвилини для творчого злету, В цей момент я тобі помолюся, І строфою палкого сонету, Десь у полі тихенько приснюся...
Але я не Шекспір... І сонет - не моє, Та я буду творити далі!!! В цьому є своя тема, в цьому сенс навіть є, Як в новинах, на п"ятім каналі......
НЕ Шекспир
Дождь рисует тревожные картины , Дождь танцует медленно , на хмурое окне Одинокие и тяжелые те капли , Разбивают усталость во мне ...
Это минуты для творческого взлета , В этот момент я тебе помолюсь , И строфой горячего сонета , Где-то в поле тихонько приснюсь ...
Но я не Шекспир ... И сонет - не мое , И я буду творить дальше !!! В этом есть своя тема , в этом смысл даже есть , Как в новостях , на п " Ятим канале ......