Мені наснились мамині очі
І руки ,що несуть нам коровай.
Як піснІ співала аж до ночі,
Коли з’їжджались діти в рідній край.
За одним столом уся родина.
Той затишок і рідне нам тепло.
І лунала пісня солов’їна,
Як в дитинстві, це колись було.
Мамина пісня, мамина пісня
Нам світло несе, наче зіронька пізня.
І з нею разОм заспіваєм тихенько.
Тільки б могла нам співать наша ненька.
Пісня та в дитинство повертає:
Ти, брате й сестро, памятай.
Хай матуся знову заспіває,
Та й на столі парує коровай.
Знову я в дорозі, знов далеко.
Моє сумує серце в чужині.
Прилечу додому, мов лелека,
Бо сниться рідна матінка мені.
Мамина пісня, мамина пісня
Нам світло несе, наче зіронька пізня.
І з нею разОм заспіваєм тихенько.
Тільки б могла нам співать наша ненька.
Мамина пісня, мамина пісня
Нам світло несе, наче зіронька пізня.
І з нею разОм заспіваєм тихенько.
Тільки б могла нам співать наша ненька.
Тільки б могла нам співать наша ненька.