Едельвейсами білими зазирав в наші вікна ранок, цілунками несмілими доторкається вітер фіранок. Всі слова були сказані, всі думки непрочитані, сховані, а пісні, шо написані – вже заспівані, заспівані. А небо плакало дощем і сліз вже не тримало, ні, ти відчувала в серці щем, та все пробачила мені (2 р.)
Эдельвейсами белыми заглядывал в наши окна утро , поцелуями несмелыми прикасается ветер занавесок. Все слова были сказаны, все мысли непрочитанные , скрытые , а песни , шо написаны - уже спеты, спетые . А небо плакало дождем и слез уже не держало , нет, ты чувствовала в сердце трепет , и все простила мне (2 г. )