Ой зробив хлопчина та й дві красні скрипки
Поділив на двоє слів своїх красу
Що перша скрипка то біла лебідка
А друга скрипка вечірній і сум
Закохались в нього дві сестри весною
Одна як та нічка,друга мов той день
Перша просила грати сумної
Друга хотіла веселих пісень
О-о-одна сміялась, плакала друга ,
Гей поєднались радість і туга,
Гей поєднались в очах дівчини,
Як у двох скрипках ночі і днини.
А як розійшлися ті пісні луною,
Він замок від скрипки сестрам двом віддав,
Кожна дівчина стала вербою,
Легінь між ними явором став.
Залишив на світі дві самотні скрипки,
Залишив на світі слів своїх красу,
Що перша скрипка то біла лебідка,
А друга скрипка вечірній сум.
Одна сміється і плаче друга,
Гей поєднались радість і туга.
Гей поєднались в очах дівчини,
Як у двох скрипках ночі і днини.
Одна сміється і плаче друга,
Гей поєднались радість і туга.
Гей поєднались в очах дівчини,
Як у двох скрипках ночі і днини.