Am F C G(III)
Одинокий місяць виходить з-за хмари,
І зорі починають свої безцільні чари
На землю сон спускається, і час немов завмер
ніч ворона купається у водах двох озер
Одне твоє волосся так тихо розлилося
По плавним лініям плечей, а друге - іменем очей
Твоїх назвав я, там іскриться все що зветься - таємниця.
Не Спи.
Не Спи
Ліхтар край дороги, очі примружив
Чорний кіт зорі п’є, з калюжі
Мокрий, асфальт їм ввижається сяйвом
Хоча для небес і вважається зайвим
Цей вечір можливо він ще не останній
Та що рузуміє цей вечір в коханні
Він просто приходить даруючи сни ,
І його не цікавлять чи щасливі вони.
Не спи..
Не спи…
Мертві квіти на вікні ,
В темно сіріій тишині,
Відцвілии, і сплять давно.
Їм почутии не дано
Як на яву чи може в сні
Ніч являється мені
Кароокою потворою,
І я знов тобі повторюю
Одне твоє волосся так тихо розлилося
По плавним лініям плечей, а друге - іменем очей
Твоїх назвав я, там іскриться все що зветься - таємниця.
Не спи..
Не спи…
Я спускаюся з небес,
До глибин прозорих плес
Їх чаруюча блакить,
Манить в себе кожну мить
Як останній раз погас
В мому ліжку вогник сна
Ранок знову бачив нас,
Оком брудного вікна.
Одне твоє волосся так тихо розлилося
По плавним лініям плечей, а друге - іменем очей
Твоїх назвав я, там іскриться все що зветься - таємниця.
Не спи..
Не спи…
Соло
НЕ СПИ!