Більше, аніж небо, більше, аніж все твоє тепло
Я чекала, але все одно даремно.
В моїх пальцях вітер, він живе зі мною вже давно,
Розумію кожну мить його без літер.
Ти-ша. Лиши мені до рання, лиши мені до рання
свій холодний спо-кій.
Я буду його пити маленькими ковтками.
Скільки тої, скільки тої теплої весни?
Ми ховаємо в долонях сни,
Не хочем, щоб бачили вони.
Поверни на Захід,
Якщо знайдеш квіти на воді,
Знай - то моя загублена любов.
Ти... Ти...
Знаєш, ніколи я не зможу
тобі про все сказати.
Може, випадково
Прокинешся від того,
що нічого втрачати.
Ти-ша. Лиши мені до ранку
свій холодний спо-кій.
Я буду його пити маленькими ковтками.