Тобі на часі бути дорослішим
І ти вже не в юнацтві
Найгостріше розумієш це в п’ятнадцять
І холод зберігає дим
Стерильні домашні ніколи не вживуться з ним
Не відшкребуть з твоїх кедів
Клей алей а от наліт ідей як грим
Що змиють гопники кастетом
Тобі вирішувати: бити чи втекти
Тобі стрімголів чи кулаками із пітьми
Тут є нічого і тільки ми
Рахуй до десяти – наступним будеш ти
Слова тобі ці як ковток коноплі
Як команда «плі» і як чарка Маренго
Скоро в армію тобі, дитинство на дні
Дівочих вуст не знав даремно
А в голові – кіно чи сни
Піджак, бухло, дим, випускний
Не став в нагоді атестат
Команди – у вуха, в руки автомат