"Ностальгія"
Життя нам по черзі давало ляпасів,
Кусало, любимо обидвох і без пафосу.
З тобою у школі ми були - подруги,
Ділились секретами й мріями, знов таки…
Ти першою була душею споріднена
Мені та знаю, то не свіпадіння, блін!..
Мені так бракує твого гумору чорного
І жартів школярських і гонору.
Ти вміла збрехати й так переконливо
І жарти розбавити кумедними ролями.
Ми вперше зустрілись в садочку дитячому,
У школі сиділи разом за партою.
На двох було, й чорного, й білого – порівну.
І радість, і сум не в силах приборкати…
Сім років минуло від школи закінчення
І доля про тебе спогад залишила:
Про добрі й не дуже життєві учинки,
Обох хуліганок, що палко дружили.
Якби ти хоч раз написала:«Як справи?
Підемо, якось з тобою на каву?»
А я б відповіла: «Ходімо звичайно!
Мені тебе подруго не вистачає…»
(00:21)15.03.16р.
автор: Махновія Степ