Гуде вітер вельми в полі!
Реве, ліс ламає;
Плаче козак молоденький,
Долю проклинає.
Гуде вітер вельми в полі!
Реве, ліс ламає;
Козак нудить, сердешний,
Що робить, не знає.
Гуде вітер вельми в полі!
Реве, ліс ламає;
Козак стогне, бідолаха,
Сам собі гадає:
«Ревеш, вітре, да не плачеш,
Бо тобі не тяжко;
Ти не знаєш в світі горя,
Дак тобі й не важко.
Тобі все одно, чи в полі,
Чи де ліс ламаєш,
Чи по морю хвилю гониш,
Чи криші здираєш:
Солом'яні і залізні, —
Яку не зустрінеш,
Снігом людей замітаєш,
В полі як застигнеш.
Одірви ж од серця тугу,
Рознеси по полю!..
Щоб не плакався я, бідний,
На нещасну долю.
А коли сього не зробиш,
Кинь мене у море!
Нехай зі мною потоне,
Нехай моє горе». Hood vіter Velma in polі!
Reve, lіs lamaє;
Mourning a young Cossack,
Share proklinaє.
Hood vіter Velma in polі!
Reve, lіs lamaє;
Kozak compel, poor thing,
Scho robit not Knows.
Hood vіter Velma in polі!
Reve, lіs lamaє;
Kozak Stogniy, bіdolaha,
Himself sobі gadaє:
"Revesz, vіtre, but do not cry,
Bo Tobi is not hard;
TI does not You Know How to svіtі grief
Duck Tobi th vazhko not.
Tobi's all the same, chi in polі,
De Chi lіs lamaєsh,
Chi sea Hvilya gonish,
Chi krishі zdiraєsh:
Solom'yanі i zalіznі -
Yaku not zustrіnesh,
Snіgom people zamіtaєsh,
In polі yak zastignesh.
Well Odіrvi od insertions Tugu,
Roznesi on the field! ..
Dwellers not plakavsya I bіdny,
On neschasnu share.
And if not zrobish sogo,
Throw Me in the sea!
Zi let them drown me,
Let them moє mountain. " | |
