Сл.Ірини Зінковської
Я знаю, ти любиш
Ми відкладали все на потім і на завтра
І це була не дружба й не любов.
На це була у нас з тобою різна правда
Серед обставин, днів, подій, розмов.
Без тебе важко і з тобою неможливо…
Я сам себе прирік на діалог.
То ти як літня спека, то холодна злива.
Ми вже й не звикли жити без тривог.
Приспів:
Я знаю, ти любиш, я знаю, чекаєш,
Без мене згораєш, та знаю, прощаєш.
Я знаю, ти любиш, мене відчуваєш,
І де б я не був, ти про мене згадаєш.
Я відпустив тебе на волю політати:
Зручнішим був би інший, а не я.
Всіх зустрічей, дзвінків хотів я уникати,
Та бачити бажав хоча б здаля.
Без тебе важко і з тобою неможливо…
Я сам себе прирік на діалог.
То ти як літня спека, то холодна злива.
Ми вже й не звикли жити без тривог.
Приспів.
