Чути звідусіль аромати зілль, нібито розлили чай. Поспішай до хвиль, хоч і сотні миль сонце у вікні вітай.
Тільки я літаю у снах, купаюсь в очах кольору всіх трав, хтось їх з променів зіткав. А я і не знав, дарма чи ні я вдень-вночі тебе шукав.
Бачиш навкруги промені весни і на підвіконні чай. І нема образ між колишніх фраз, відпускай і вибачай.
Lorelei - Tea
You can hear the aromas of potions everywhere, allegedly spilled tea. Hurry to the waves, though hundreds of miles sun in the welcome window.
Only I fly in dreams, I bathe in eyes colors of all herbs, someone from the rays weaved them. And I did not know in vain or not, I was looking for you day and night.
You see the rays of spring around and tea on the windowsill. And there is no resentment between the old phrases, let go and sorry.