Їде витязь крізь поле на білім коні.
Три зорі веде він при тонкім стремені.
Хоч одну подаруй ти мені, брате, зорю.
Вибирай та послухай пораду мою.
Перша сяє вдень, друга сяє вночі,
третя має від казки чарівні ключі.
Третя зірка казкова. Затям-но лишень:
Казка часом коротша за ніч і за день.
Впала перша зірка - синьо вечір зацвів.
Впала друга зірка - день устав з-під снігів.
Зникли витязь і кінь, я єдина стою.
Ой, піду я вимолювать третю зорю.
Та замало світла, замало тепла.
Бо зоря, що найкраща, далеко була.
Зникли витязь і кінь, я єдина стою.
Ой, піду я вимолювать третю зорю.
Перша сяє вдень, друга сяє вночі,
третя має від казки чарівні ключі.
Та замало світла, замало тепла.
Бо зоря, що найкраща, далеко була.
Зникли витязь і кінь, я єдина стою.
Ой, піду я вимолювать третю зорю.
A knight rides across the field on a white horse.
He leads three stars with a thin stirrup.
Give me at least one star, brother.
Choose and listen to my advice.
The first shines during the day, the second shines at night,
the third has magical keys to the tale.
The third star is fabulous. Then only:
A fairy tale is sometimes shorter than night and day.
The first star fell - the blue evening blossomed.
The second star fell - the day rose from under the snow.
The knight and the horse are gone, I'm the only one standing.
Oh, I'll go beg the third star.
But not enough light, not enough heat.
Because the best star was far away.
The knight and the horse are gone, I'm the only one standing.
Oh, I'll go beg the third star.
The first shines during the day, the second shines at night,
the third has magical keys to the tale.
And not enough light, not enough heat.
Because the best star was far away.
The knight and the horse are gone, I'm the only one standing.
Oh, I'll go beg the third star.
