така неповторна, перлина пянка,
і трохи вразлива та тільки одна
ніколи не бачив, ніколи не мав
та від свого серця так близько тримав
у темряві ночі, у просторах дня
я завжди шукаю, а тебе все нема
де ніжні обійми, де твої уста
така незвичайна і тільки моя
коли рвуться струни, спиняється час
за обрієм неба, а вогонь ще не згас
малюю твій образ на мої слова
хоч кажуть всі друзі - ти просто обман
о зорі холодні, де твоє ім"я
я так хочу світла, а тебе все нема
о жадібні очі шукають твій стан
така незвичайна і тільки моя
та як же забути ті ніжні вуста
гарячі обійми, яких і не мав
до тебе писав я оті всі слова
тебе не віддам я