Ти знов прийшла, моя печальна музо.
Не бійся, я не покладаю рук.
Пливе над світом осінь, як медуза,
і мокре листя падає на брук.
А ти прийшла в легесеньких сандаликах,
твій плащик ледь прип'ятий на плечі.
О, як ти йшла в таку негоду, здалеку,
така одна-однісінька вночі!
Ти де була — у Всесвіті чи в Спарті?
Яким вікам світилася вві млі?
І по якій несповідимій карті
знаходиш ти поетів на землі?
Ти їм диктуєш долю, а не вірші.
Твоє чоло шляхетне і ясне.
Поети ж є і кращі, й щасливіші.
Спасибі, що ти вибрала мене.
© Ліна Костенко
Tee znov priyshla my sad Muzo .
Bіysya not , I do not pokladayu hands.
Pliva over svіtom osіn yak jellyfish
i wet leaves padaє Brook .
A minute priyshla in legesenkih sandalikah ,
tvіy Plaschik led prip'yaty on plechі .
Oh, yak tee yshla in Taku villain zdaleku ,
such one - odnіsіnka At Night !
Tee de Bula - at Vsesvіtі Chi Spartі ?
Yakima vіkam svіtilasya vvі mlі ?
I on yakіy nespovіdimіy kartі
znahodish minute poetіv on zemlі ?
Tee їm diktuєsh share , not vіrshі .
Tvoє Cholo Gentry i clearer .
Sings Well Yea i Krashchi , schaslivіshі minutes .
Spasibі scho mene ti vibrat .
© Lіna Kostenko
