Дехто каже, що нема кохання в світі,
Що не може бути неба в оксамиті;
Що ранкове сонце спеку нам приносять,
І лиш сердце холодять ранкові роси,
І лиш сердце холодять ранкові роси...
Приспів:
Ні, не вірю я, що птах літа безкрилий.
Не може бути без густої хмари зливи,
Не оживе завітна мрія без вітрила,
І без пісень дівоче серце нещасливе.
Не, не вірю, що людина без польоту
Зуміє вмить коня <у вихори> спинити
І чаклуванням одвести чиюсь турботу,
І з першим поглядом безмежно полюбити.
Дехто каже, срібний місяць будить ночі
І не можуть розмовляти людські очі;
Що калина не цвіте весною зроду,
Сміх веселий каламутить чисту воду,
Сміх веселий каламутить чисту воду...
Приспів.
Дехто каже, що нема кохання в світі.
Дехто каже. Дехто каже.
Дехто каже, що нема кохання в світі.
Дехто каже. Дехто каже. Дехто каже...