Гамлeт, прынць Датськый
Дiя перша
Берег моря. Чути розбещеннi крики морських птахiв, ревiнняморжiв, а також iншi звуки, iздаваeмиe рiзною морською сволотою. На берег моря виходить Гамлeт, принц Датський, одягненний в зручну товстовку й такi самi парусиновi штани. Гамлeт красiво пiдперезаний вузьким шкiряним пояском. Вiн босий, бородатий i поцаватий. В руках у нього дебелий дрючок.
Гамлeт:
- Як остопиздило купатися менi. Чи може iскупатися? Купа-
тись чи не купатись? Блядськi цi питання заябують. То може
варто, не вагаясь, спустити враз штани та батерфляeм хуярити,
аж поки за буями в очах не потемнie? Ну а згодом? Про
наслiдкi можливi не подумать? Один лиш тiлькi раз i вже пиз-
дець крадеться з своeю усмiшкою хижой. Простуда, геморой, чи-
ряк на срацi, вiд шприцу гематоми, лiкарi, а зрештою й сира
могила... На нiй брудна Офелiя, вонюча та купка маргариток. I
напис: тут лежить той фраeр, що любив купатись. Нi, такie
варiанти eбав я рот i в носа.
I Гамлeт харкаe у море i його дрючком пиздячить. Пiдхо-
дить Клавдiй, хтивий дядько принца.
Клавдiй:
- Мон шер Гамлтт! Ходiмо в кабiнeт. Цукерку дам тобi я
посмоктати. Цукерка очeнь класна, Тузiк вкусний.
Клавдiй огидно плямкаe губами, iзображая чудний нехуйо-
вий Тузiк. У ту же мить з моря вилазить Привид в брудному
простирадлi.
Привид:
- Не вiр, мiй сину, цьому пiдорасу. Цукерку ту тобi вiн в
жопу встромить.
Клавдiй: А-а-а-а!!!
Тiкаe.
Привид:
- От бач, злякався, йобаний сцiкун. Вiн обiсцяв мене на
полюваннi, коли я мiцно спав. Пiдступною рукою вiн в ухо
спрямував брудного хуя. I скоцапиздило моe прекрасне тiло
смертельная гангрена. Помсти хочу! Побачить цю падлюку на па-
рашi, за грою в пiвника з неголеним убивцей, або в конторi
сраним iнженером, або у юртi раком на пiдлозi татари шоб його eбали в жопу!
Гамлeт:
- Не можна мстить. Повиннi ми любити всiх пiдорасiв,злодiыв, убивць. Бо кожний з них - народ i богоносцi.
Привид:
- То може ти i м'яса не ыси?
Гамлeт:
- Нi, не ым я м'яса принципово. Я тiльки випить iнодi люблю, бо ми народ широкий i гостинний i випити ми можем дохуя. Намного бiльше всяких iнородцiв, жидiв та басурман.
Привид:
- Хуйова мода. Пробздiлось щось у Дацькому князiвствi...Колi я був царем, eбав я всiх богоносцiв у купi з Львом Товстим. Но це, конeчно, в смислe пeрeносном. Но пiдорасiв з дeтства не любив, ще посилав ых на хiмiю eбошить на благо Батькiвщини. О часи, о Данiя нещасна!
Гамлeт:
- Ви, батько, там привидом вже зовсiм заeбали. Щось пиздитЕ, що не просцяти i за цiлий тиждень. Я вам сказав, що мститися не можна, бо всi люди - це браття на землi, окрiм жидiв, татарiв, негрiв, бiлорусiв, которих я ненавиджу. В цiлому я ж гуманiст, не то що ви, папаша. Вам тiльки би горiлки засадить та мамку бiдну на печi eбати, аж дим iз хати йде. А потiм чаю посьорбати i кидати сокиру в паралiзовану бабуню, в унiтаза чобiтьми хуярить i так же много другоы хуйнi за вами замiчав я. Навiщо вам свого родного брата,слабкiшого за вас здоров'ям, примушувать лизати вам мiньeт?
От вiн i eбанувся, бiдолашний, i це не дивно. Мати ж моя, бiдна, ненавидiла вас, як я жидiв. Мене ж, синка хорошого,любила i часто пестила. А я з нею грався у курочку та пiвника. Ви, батьку, пиздуйте в ваше море та хутчiше, бо я дрючком переeбу. Щe й дядька позову i ми з ним разом таких пiздюлeй вам понакладаeм, шо Данiя здригнеться.
Привид:
- Сучiй сину, хуйовий недоносок! Так на батька! Таку хуйню казать! Чом не втопив я тебе в малаф'ы як ти родився? Чом не засунув в жопу головою i задушив? От курвяча сiмейка! Зажди ж у мене!
Привид топиться у морi.
Hamlet, Prince of Denmark
Act one
Sea shore. You can hear the corrupting shouts of seabirds, the roar of the seas, as well as other sounds made by different sea boulders. On the beach goes Hamlet, Prince of Denmark, dressed in a comfortable hoodie and the same canvas pants. Hamlet is beautifully girded with a narrow leather belt. He is barefoot, bearded and buried. He has a thick hand in his hands.
Hamlet:
- How tardy it is for me to bathe. Can I bathe? Pile-
do you swim or not? Bludsky asks these questions. It can
you should, without hesitation, lower your pants and butterfly fly,
until the buoys in the eyes do not darken? What about later? About
the consequences are not possible to think? Only once and already
children sneak in with their smile predatory. Colds, hemorrhoids, or
shit rash, hematoma syringe, doctors, and finally cheese
the grave ... Ophelia's dirty, stinking and handful of daisies. I
the inscription: here lies the guy who liked to swim. No, too
variants fucked my mouth and nose.
And Hamlet harks to the sea and jerks him off with a jerk. Pidho-
the child of Claudius, the lustful uncle of the prince.
Claudius:
- Mont Cher Gamlett! We go to the office. I'll give you the candy
to suck. Candy is very cool, Tuzik is delicious.
Claudia disgustedly spots her lips, portraying a weird naughty-
howl Tuzik. At the same moment, the Ghost gets out of the sea dirty
sheets.
Ghost:
- Don't believe this, my son. The candy you have in
ass to insert.
Claudius: Ahhhhhhh !!!
She is ticking.
Ghost:
- Look, scared, you fucking scoundrel. He promised me on
hunting when I slept soundly. With his arm in his ear
directed a dirty dick. And I jumped at my beautiful body
deadly gangrene. I want revenge! See this sneak peek
Rush, for playing a game with a shaved killer, or in an office
a shitty engineer, or in a yurt with cancer on the floor of the Tatars, he was fucked in the ass!
Hamlet:
- It is impossible to take revenge. We have to love all the babies, the badass, the murderers. For each of them is a people and a worshiper.
Ghost:
- Maybe you don't eat meat either?
Hamlet:
- No, I don't eat meat in principle. I only occasionally love to drink, because we are a wide and hospitable people and we can have a drink. Much more than all foreigners, Jews and basurmans.
Ghost:
- Demi fashion. Something was awakening in the Danish principality ... When I was king, I fucked all the worshipers together with Leo Fat. But this, of course, is portable. But he did not love the childhood gossip, even sending them to chemistry to erode for the benefit of the Fatherland. O hours, oh Denmark, unhappy!
Hamlet:
- You father, the ghost is already completely fucked up there. Something pisses off that I won't forgive for a whole week. I told you that you cannot take revenge, because all people are brothers on earth except for the people, the Tatars, the Negroes, the Belarussians, whom I hate. In general, I'm a humanist, not that you, Dad. You would only burn vodka and have a mother fuck on the stove to fuck with smoke coming from the house. And then tea to sniff and throw an ax into a paralyzed grandmother, flush the toilet with flogging and so many other dicks behind you I noticed. Why do you force your sibling, weaker in health than you, to lick you blowjob?
That's where he escaped, miserable, and it's no wonder. And my mother, my poor, hated you as I lived. Me, the son of good, loved and often caressed. And I played with her in a hen and a cock. You, father, cunt into your sea and faster, for I will fuck with a jerk. If your uncle sues you and we, along with such puzzles, we will charge you that Denmark will shudder.
Ghost:
- Son of a bitch, you son of a bitch! So on father! Such a fuck to say! Why did I not drown you in malafy when you were born? Why didn't he shove his head and suffocate? From the smoker's family! Wait for me!
The ghost is drowning in the sea. | |
