Зашуміла ліщинонька, | (2)
Заплакала дівчинонька.
Заплакала, затужила - | (2)
Нема того, що любила.
Нема його і не буде: | (2)
Розраяли злії люди.
Розраяли, розсудили, | (2)
Щоб ми в парі не ходили.
А ми в парі ходить будем, | (2)
Одно друге любить будем!
Крикнув старий на малого: | (2)
"Сідлай коня вороного!
Та й поїдем в чисте поле - | (2)
Там дівчина просо поле.
Просо поле, гречку в'яже, | (2)
Козакові правду скаже!"
"Скажи, скажи, дівча, правду, | (2)
Як не скажеш, - другу знайду!
Як не знайду я другої -
Піду в море утоплюся
Або в камінь розіб'юся!"
"Скажу, скажу щиру правду: | (2)
Вірно люблю ще й кохаю!
Вірно люблю ще й кохаю, | (2)
Як не бачу, то вмираю!"