У тихому гаю Лисичка щастя мала,
Як у своїм добрі, жила, гуляла;
Ніхто її там не лякав,
І вдень, і ввечері там соловей співав,
І пташки пурхали, зозуленька кувала;
Скрізь зеленіло, все цвіло;
Так гарно, любо там було.
Лисиця так собі казала:
— От де по правді можна жить
І доленьку хвалить,
В добрі кохаться, всіх любити,
Ніколи зла і кривди не чинити! —
Якби ж то правдонька щербата не була,
То, може, й справді б так жила.
Раз на калині недалечке
Угляділа вона гніздечко;
Сиділи пташки там.
— Ох,— каже,— як не гріх котам
Таких малесеньких, безвинних не жаліти!
І їм же хочеться на світі жити...
Ну, вже коти! Десь на лихо вони
Вродились, вражії сини,
Не тільки вдень — вночі поживу бачуть,
Не бачать тільки, як горюють в світі, плачуть..
Зажерливих пройдисвітів таких
Я перевішала б усіх...-
І жалібниця щось сказати ще хотіла,
Аж пташки із гнізда додолу якось ляп —
Лисичка зараз хап та хап —
Прехорошенько всіх поїла...
Як жалібно співати почала,
А он на що звела!
Лукавий чоловік словами нас голубить,
Неначе всіх і жалує, і любить,
Для правди, для добра живе,
Як по воді пливе;
А ближче придивись ти —
І видно, що виля хвостом:
Помажу, мов, медком —
Солодше буде з'їсти.
(1891)
In a quiet grove, Fox is happy,
As in her good, she lived, walked;
Nobody scared her there,
Both night and day there the nightingale sang,
And the birds were fluttering, creeping for ashes;
Everywhere was green, everything was blooming;
So good, everyone was there.
The fox said so:
- That's where you really can live
And praises
In good love, in love, in love
Never do evil or hurt! -
If it weren't true,
That, maybe, would really be the way she lived.
Once upon a viburnum not far
She saw the nest;
The birds were sitting there.
"Oh," he says, "it's not a sin for cats."
Such little, innocent do not spare!
And they want to live in the world ...
Well, cats! Somewhere in disaster they are
Born, sons of affliction,
Not only in the afternoon - at night they see the food,
They don't just see how they grieve in the world, they cry.
Gluttonous thieves such
I would go through all ...-
And the mourner still wanted to say something,
Even the birds from the nest below are some kind of blunt -
Chanteuse is now a hop and a hop -
Pretty good everyone ate ...
How to start a mournful song,
And what he has reduced!
The cunning man pigeons us in words,
Like everyone feels sorry for and loves
For the truth, for the good lives,
As on water floats;
And take a closer look -
And it is visible that it was wagging its tail:
I'll help you, like a honeycomb -
It will be sweeter to eat.
(1891) | |
