Недумано, негадано забігла в глухомань, де сосни пахнуть ладаном в кадильницях світань. Де вечір пахне м'ятою, аж холодно джмелю.
А я тебе, а я тебе, а я тебе люблю!
Ловлю твоє проміння крізь музику беріз. Люблю до оніміння, до стогону, до сліз. Без коньяку й шампана, і вже без вороття, - я п'яна, п'яна, п'яна на все своє життя!
Недумано , негаданно забежала в глушь , где сосны пахнут ладаном в кадильницах рассветов . Где вечер пахнет мятой , вплоть холодно шмелю .
А я тебя , а я тебя , а я тебя люблю!
Ловлю твое лучей через музыку берез . Люблю до онемения , стону , до слез. Без коньяка и шампана , и уже безвозвратно , - я пьяная , пьяная , пьяная на всю свою жизнь!