«Загублений»
Я прокидаюсь у вісні.
Примушую години йти навпаки.
Відчиняю двері дивних світів -
«Добридень, монстри неіснуючих руїн!»
Дє.. Я??
Дє.. Я??
Допоможіть благаю.
Допоможіть хто-небудь.
Допоможіть благаю.
Допоможіть…
І мені нікуди іти.
Навколо тількі мої забуті помилки.
Стою не можу ворухнутись,
Вагой сумних думок прикутий до землі.
Дє.. Я??
Дє.. Я??
Допоможіть благаю.
Допоможіть хто-небудь.
Допоможіть благаю.
Допоможіть…
І я розумію, що не існую,
Що я персонаж чийогось сну.
Плід хворої уяви незнаїмої людини
І що мене взагали ніколи небуло.
Ніколи
Небуло
Ніколи
Не існувало
Дє я?
Що я?
Навіщо?
Все це?