Була весна весела, щедра, мила,
Промінням грала, сипала квітки,
Вона летіла хутко, мов стокрила,
За нею вслід співучії пташки!
Все ожило, усе загомоніло –
Зелений шум, веселая луна!
Співало все, сміялось і бриніло,
А я лежала хвора й самотна.
Я думала: «Весна для всіх настала,
Дарунки всім несе вона, ясна,
Для мене тільки дару не придбала,
Мене забула радісна весна».
Ні, не забула! У вікно до мене
Заглянули від яблуні гілки,
Замиготіло листячко зелене,
Посипались білесенькі квітки.
Прилинув вітер, і в тісній хатині
Він про весняну волю заспівав,
А з ним прилинули пісні пташині,
І любий гай свій відгук з ним прислав.
Моя душа ніколи не забуде
Того дарунку, що весна дала;
Весни такої не було й не буде,
Як та була, що за вікном цвіла. Spring was fun, generous, sweet,
The rays played, the flowers fell,
She was flying fast like a murmur,
Following her is a singing bird!
Everything came to life, everything spoke up -
Green noise, merry moon!
Everything sang, laughed and swelled,
And I lay sick and alone.
I thought, “Spring is coming for everyone,
She brings gifts to everyone, of course,
For me, she just didn't buy the gift,
I have forgotten the joyous spring. "
No, I haven't forgotten! Out the window to me
They looked out from the branches of the apple tree,
The leaf blinked green,
The white flowers were strewn.
The wind came, and in a cramped hut
He sang about the spring will,
And the birds' songs came with him,
And my favorite guy sent his feedback with him.
My soul will never forget
The gift that spring gave;
Spring has not been and will not be,
As it was, the window was blossoming. Смотрите также: | |
