Поплач мені, Річко...
Розкажи про дні часів прадавніх.
Те, що бачила за давніх-давен,
Пошепки перекажи у краплях.
Хвилями неси у небуття
Відголоси битв,
Де брат меча підняв на брата.
Течії журчанням голоси:
„Зрада!”
Хто зганьбив ім’я своїх Дідів?!
Хто занапастив Прадавню Віру?!
Хто віддав у лапи ворогів
Слов’янську землю?!
„володимир!”
„Жалюгідний нащадок Великого
Князя Святослава син нікчемний –
Братовбивця й зрадник Віри,
„святим” за зраду наречений.”
На священній землі
Будував хто церкви?
„Тряслося від жаху тоді це стадо,
Коли прибивав свого щита
Князь Святослав на Воротах Царграда!”
Meni cry, Rіchko ...
Rozkazhi about dnі chasіv pradavnіh.
Those scho Bachila for davnіh-daven,
Poshepki perekazhi have kraplyah.
Carry Hvilya have nebuttya
Vіdgolosi battles
De sword pіdnyav brother against brother.
Techії murmur of voices:
"Zrada!"
Hto zganbiv іm'ya svoїh Dіdіv ?!
Hto zanapastiv Pradavnyu Vіru ?!
Hto vіddav at Lapi vorogіv
Slov'yansku earth ?!
"Volodymyr!"
"Great Zhalyugіdny naschadok
Prince Svyatoslav nіkchemny syn -
Bratovbivtsya th zradnik Vіri,
"Saints" for zradu betrothed. "
On svyaschennіy zemlі
Buduvav hto church?
"Shook od zhahu todі tse herd
Koli nailed svogo shield
Prince Svyatoslav on the Gate Tsargrada! "
