Карпатська
В полонині небо синє,
Гуцул кохає дівчину,
Аромат її волосся,
так у світі повелося
зводить з розуму і ти, не ти.
А у горах є ще сніг
Він не думає за всіх
На трембіті дівці грає
І до неї промовляє
Стань моєю і будем щасливі ми
Злетимо як вільні птиці
В нас все буде, все здійсниться
І весна у душу гряне
Все заквітне й забуяє
Річка чиста і прозора
Гуцул з дівчиною вдома
Дітки в вишиванках грають
Через вогнище стрибають
Щастя в хаті й навіть на дворі
Та не довго так тривало
Вороги завітали
Не здамося ми тим лютим
Господарювати будем
Правда з нами й щирі почуття