Жив король в стародавні часи,
постать маловідома.
Слави він уникав, як ніхто,
Спав без просвіту вдома.
Мав корону носити цей чудак,
Він пошив собі дивний ковпак!
У палаці солом'янім жив,
Їв поживну там страву,
Часом він на ослі об'їздив
Свою рідну державу,
Був веселий володар простий
І старий його пес престарий.
Де кращого взять короля?
Де кращого взять короля?
Де кращого взять короля?
Де кращого взять короля?
Не чинив він нікому турбот,
Лиш чималу мав спрагу,
За щасливий і любий народ
Пив охоче він "брагу"!
Він собою жінок чарував
І його там кохали,
І всі піддані не без підстав
Батьком рідним вважали.
Не любив він ні з ким воювать,
Лиш у тир він водив свою рать!
Де кращого взять короля?
Де кращого взять короля?
Де кращого-кращого взять короля?
Де кращого взять короля?
Та зберігся портрет добряка,
Що впокоївсь у Бозі.
Він висить над дверима шинка
У провінції й досі,
Там у свята всі дудлять вино
І співають, як звикли давно:
Де кращого взять короля?
Де кращого-кращого взять короля?
Де кращого взять короля?
Де кращого взять короля?
Де кращого взять короля?..
Де кращого взять короля?