Отаман не спить, бо душа болить,
Думку думає Отаман.
Про свій рідний край де Дніпро шумить,
Під горою там тихий гай.
Там на горі стоїть, на горі стоїть хата.
А в хаті жде його, в хаті жде його мати.
Там в небі над горою, в небі його зірка світить,
Там полум"ям горять в широкому степу квіти.
Отаман Сірко Иван Дмитрович
Не страшне ніщо - коли з ним.
І не раз його вибирала Січ,
Запоріжська Січ - Кошовим.
Як вітер він гуляв, як вітер він гуляв в полі.
Легкої не шукав, легкої не шукав долі.
Як бився то на смерть за рідний край, за край любий.
Щоб щасливо жили, рабамы не були там люды.
Отаман заснув, сниться сон йому:
Булаву піднять сил нема.
І тоді козак під горою ліг,
Ясні оченьки закривав.
А над Дніпром шумлять, над Дніпром шумлять верби,
Розкинулось над ним, розкинулось над ним рідне небо
До болю все кругом, до болю все кругом знайоме.
І радісно душі, і радісно душі - він дома.
Там на горі стоїть, на горі стоїть хата,
Не жде уже його, не жде уже його мати.
Блакитний неба шовк, та зірка над горою світить,
І виросли над ним, и виросли над ним квіти.
И виросли над ним - квіти.
Отаман заснув, сниться сон йому -
Не будіть його, не будіть,
Не будіть його, не будіть... Otaman does not sleep because the soul hurts,
Ataman thinks.
About your home country where the Dnieper is noisy,
There is a quiet grove under the mountain.
There stands on the mountain, on the mountain stands the hut.
And in the house is waiting for him, in the house is waiting for his mother.
There in the sky above the mountain, in the sky its star shines,
There, the yam burns in a wide steppe of flowers.
Otaman Sirko Ivan Dmitrovich
Nothing scary - when with him.
And more than once Sich chose him,
Zaporizhzhya Sich - Koshov.
As the wind he walked, how the wind he walked in the field.
I didn't look for the easy one, I didn't look for the fate.
As he fought to the death for his native land, for the land dear.
To live happily, the slaves were not people there.
Ataman fell asleep, dreaming to him:
The mace will not be lifted.
And then the Cossack under the mountain lay down,
The clear skeletons were closed.
And over the Dnieper rustle, over the Dnieper rustle,
It spread over him, his native sky spread over him
To pain all around, to pain all around familiar.
And joyful to the soul, and joyful to the soul - he is at home.
There's a mountain on the mountain, there's a house on the mountain,
Not already waiting for him, no longer waiting for his mother.
The blue sky is silk, and the star above the mountain shines,
And they rose above him, and flowers rose above him.
And flowers grew over it.
Ataman fell asleep, dreamed him -
Don't wake him, don't wake him
Don't wake him, don't be ... Смотрите также: | |
