Не нарікаю я на Бога, не нарікаю ні на кого.
Я сам себе, дурний, дурю, та ще й співаючи.
Орю свій переліг — убогу ниву! —
Та й сію слово. Добрі жнива
Колись-то зійдуть. І дурю
Себе-таки, себе самого...
Орися ж ти, моя ниво, долом та горою!
Та засійся, чорна ниво, волею ясною!
Орися ж ти, розвернися, полем розстелися!
Та посійся добрим житом, долею полийся!
Розвернися ж на всі боки, ниво-десятино!
Та посійся не словами, а розумом, ниво!
Вийдуть люде жито жати, веселії жнива!..
Розвернися ж, розстелися ж, убогая ниво!!!
Чи не дурю себе я знову
Своїм химерним добрим словом?
Дурю! Бо лучче одурить
Себе-таки, себе самого,
Ніж з ворогом по правді жить
І всує нарікать на Бога! I do not complain about God, I do not complain about anyone.
I myself, a fool, a fool, and even singing.
I plow my fallow land - poor field! -
And this word. Good harvest
Someday they will come down. And a fool
Myself, myself ...
Orissa you, my level, down and mountain!
Yes, sit down, black level, with a clear will!
Orissa, turn around, spread out in the field!
But sow good rye, water with destiny!
Turn in all directions, tenth level!
But sow not with words, but with the mind, the level!
People will go out to reap rye, merry harvest! ..
Turn around, spread out, poor level !!!
I'm not fooling myself again
With his bizarre kind words?
Fool! Because it's better to fool
To myself, to myself,
Than to live with the enemy in truth
And in vain to complain about God! Смотрите также: | |
